Pandora Hearts, Заради тебе?, Гіл.Оз

16.09.2015

Всі знали, що Гілберт не любить кішок.

Всі знали, що Гілберт кішок боїться.

В першу чергу про це, звичайно, знав Оз, який нерідко залякував маленького Гіла цими жахливими істотами, коли хотів, щоб чергова його витівка збереглася в таємниці. Чомусь Гіл думав, що з тих пір Безариус досить подорослішав і ніколи не стане так більше робити.

Він і не став…На цей раз Оз придумав щось дійсно жахливе.

Він притягнув в будинок кошеня. Цього, мокрого кошеня, якого знайшов на вулиці.

-Він сидів під дощем і так тремтів, що мені стало шкода його, — віщав Оз. – Ну подивіться на нього! Він такий миленький – весь чорний, а очі жовті-жовті…-Безариус ненадовго замовк, пильно розглядаючи це породження Пекла, — Я придумав! Давайте назвемо його Гилом! Подивіться, як він на нього схожий!

Гілберт, забившийся за диван, сіпнувся.

-Оз, ти ж не збираєшся залишити…його? – з надією подивився на свого господаря, видавив Гіл.

Безариус хитро усміхнувся і озирнувся на поки стояли в сторонці і з цікавістю дивляться на мокре диво Шарон і Брейку:

-Ви проти?

Вони дружно похитали головами. Гіл був просто впевнений, що Брейк нахабно посміхнувся.

-От бачиш, — посміхнувся Оз, обережно витираючи кошеня рушником. – Ну Гіл, хіба в тебе підійметься рука викинути таку красуню на вулицю?

Відповідь була очевидна, але Гілберт розумів, що його господаря вже нічого не в силах переконати. Він з неприязню поглянув на млеющего в руках Безариуса кошеня. Скуйовджений, блаженно жмурящийся, він, напевно, і справді виглядав мило…Але тут «Гіл» відчинив величезні жовті глазищи і, втупившись на свого тезку, голосно нявкнув.

Гілберт судорожно проковтнув і сповз на підлогу… Ніколи.

Оз і правда залишив кошеня, більше того – він всюди тягав його з собою. Якщо на початку Гіл сподівався на підтримку Шарон, то незабаром розчарувався – дівчина в цьому монстрике просто душі не чула. Брейк ж тільки посміювався в кулак, дивлячись на всю цю метушню і переляканий особа Найтрея з боку.

Сама причина переполоху Гілберта злюбила, здавалося, з самого початку. Де б той не перебував, куди б не йшов, кошеня з лякаючою точністю знаходив його і, несподівано вистрибуючи з-за найближчого кута, вчіплявся гострими кігтиками в тонку сорочку, залишаючи затяжки і досить болючі подряпини на шкірі. Гілберт став боятися темних коридорів.

Але на цьому прокази «Гіла» не закінчувалися!

Одного разу вранці Гілберт, спустивши ноги з ліжка, відчув щось…мокре. З жахом подивившись на підлогу він побачив калюжу підозріло жовтого кольору. Прибіг на крик Оз, ніяково посміхаючись, довго вибачався і погрожував покарати неслухняного «хлопчика».

На наступну ніч Гілберт замкнув двері і балкон, але якимось жахливо-незбагненним чином кошеня зумів пробратися в його кімнату – і залишити після себе «сліди». Гіл став боятися спати.

Останньою краплею стала пропажа пачки його улюблених сигарет, які він згодом, після години пошуків по всьому маєтку, знайшов в саду, разодранными чиїмись маленькими кігтиками. Що привернуло кошеня в тютюні, було незрозуміло, але Гіл б нітрохи не здивувався, якби дізнався, що цей монстр зробив це тільки зло йому.

Голосно заявивши, що відправляється в місто за новою пачкою, Гіл картинно грюкнув дверима. Оз проводив його задумливим поглядом і відправився на пошуки Брейку. Він хотів дещо прояснити…

Пробродив по місту до ночі Гіл, голодний і замерзлий, повернувся додому. Світло в особняку не горів – Брейк і Шарон рано лягали, а Оз, мабуть, просто втомився від біганини за своїм пухнастим вихованцем. Придушивши роздратування Гілберт, намагаючись не шуміти, прокрався у вітальню. І завмер на порозі.

Оз спав на канапі, згорнувшись калачиком і дбайливо обіймаючи двома руками кошеня. У напівтемряві кімнати вони обидва виглядали досить мило, Гіл був готовий визнати це. Зірвавши покривало з дивана, Гілберт тихенько підійшов і, косячись на мирно сплячого чортеня, вкрив ним Оза. Безариус щось пробурмотів і зарився обличчям у пухнасту шерсть тварини. Ледь помітно всміхнувшись Гіл простягнув руку і провів нею по м’яким волоссю Оза… Раптово збоку почулося сичання і щось гостре вчепилася йому в долоню. Гілберт відсахнувся і, зіткнувшись зі столиком, перекинув його. Від дзвону посуду і здавлених лайок Найтрея прокинувся Оз – і здивовано втупився на почервонілу руку Гіла.

-Що сталося? –хриплим від сну голосом запитав він, а потім, здогадавшись, притиснув до себе усе ще загрозливо шипевшего кошеня. – Гіл, прости…Іди в свою кімнату, я зараз прийду і оброблю подряпини.

Кинувши ще один роздратований погляд на шипевшее непорозуміння, Гіл піднявся наверх.

Цей кошеня його ненавидів…

-Він просто перелякався, прокинувшись і побачивши тебе, — Оз, легко торкаючись, обробляв глибокі подряпини на руці Гіла ваткою, пахне чимось неприємно-гострим. – Думаю він просто до тебе не звик.

Гілберт похмуро на нього подивився, і Безариус замовк.

Через хвилину Оз закінчив обробляти подряпини, але не відпустив його руку, легенько стискаючи її теплими долонями. Гіл сидів, не рухаючись – за минулий тиждень Оз вперше був так близько, і це заспокоювало. Він прикрив очі, насолоджуючись теплом і близькістю господаря.

-Гіл, — неголосно почав Оз, — я не прошу тебе полюбити його…Просто зрозумій, я не можу викинути його на вулицю. –Гілберт кивнув – Кажуть тварини відчувають, коли хто боїться або не любить їх, і відповідають тим же. Бути може, він просто реагує на твою неприязнь? Адже ти можеш знайти в ньому що-небудь миле.

Перед очима постала картинка спить в обнімку з кошеням Оза. Гіл невпевнено кивнув, і Безариус натхненно продовжував:

-Спробуй хоча б ставиться до нього спокійно, без неприязні. Заради мене.

Гілберт відкрив очі і подивився у незвично серйозне обличчя Оза.

-Заради тебе?

-Заради мене. – твердо повторив Безариус.

Найтрей приречено кивнув – коли Оз такий, відмовити йому практично неможливо. Легше погодитися, особливо якщо це доставить його господареві радість.

Оз просяяв.

-Спасибі.- він піднявся, — добраніч, Гіл.

-добраніч, — відгукнувся Гілберт і, коли Оз був уже біля самих дверей, згадав. – Оз, постій. Якщо хочеш, щоб я якомога спокійніше ставився до нього, не пускай його в мою кімнату! Не збагну, як він сюди потрапляє!

Оз збентежено опустив очі, і Гіл насторожено подивився на нього :

-Що?

-Щодо твоєї кімнати…Я знаю, як «Гіл» потрапляє сюди…-Безариус спідлоба подивився на застиглого Найтрея і нашарил за спиною ручку дверей. – Загалом…Його впускав Брейк! – випалив він і кулею вилетів у коридор.

Гіл кровожерливо посміхнувся.

Дехто відповість йому за кілька безсонних ночей…

Короткий опис статті: пошук по картинці ios Pandora Hearts «Заради тебе?», Гіл/Оз SMF, ???????, ???????, ????, ????????????, ????, ???, smf, ?????, ?????????

Джерело: Pandora Hearts «Заради тебе?», Гіл/Оз

Також ви можете прочитати